ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

 1. Допомагайте школяру у навчанні, домагайтеся, щоб він досконально зрозумів навіть найдрібніші деталі виконання важкого завдання. Хай навіть дитина виконає одне-два подібних завдання і детально пояснить, що та як вона робить.

 2. Розвивайте увагу, мислення та пам’ять дитини, грайте з нею в ігри на розвиток спостережливості (у розвідників, мисливців, індійців на полюванні тощо), вирішуйте посильні головоломки, розв’язуйте кросворди, шаради. Робіть усе це якомога частіше.

 3. Розвивайте волю дитини, привчайте її до режиму дня, емоційно забарвлюйте її навчальну діяльність, але не перестарайтеся, інакше може виникнути так зване «емоційне стомлення»: дитина може стати капризною, роздратованою, плаксивою. Використовуйте гумор, але не сарказм та насмішки! Терпіть дитячі жарти, якими б безглуздими вони не були, використовуйте гумор з метою розрядки та привернення дитини на свій бік.

4. Дуже важливо у навчальних та у всіх інших заняттях допомогти школяреві виробити об’єктивні критерії власної успішності та неуспішності; з допомогою дорослих слід розвинути у нього прагнення вдосконалювати свої здібності. Почніть з вироблення звички добре виконувати домашні завдання.

Активна батьківська допомога школі - обов’язкова умова підвищення ефективності навчальної і виховної роботи педагогічного колективу, важлива ланка у здійсненні належної освіти підростаючого покоління.

 

 

Поради батькам

 

  1. Показуйте дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за якісь досягнення.
  2. Не можна ніколи (навіть у пориві гніву) говорити дитині, що вона гірша за інших.
  3. Завжди говоріть дитині правду, навіть коли вам це невигідно.
  4. Оцінюйте тільки вчинки, а не її саму.
  5. Коли дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших.
  6. Коли дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою.
  7. І взагалі, хоч інколи, ставте себе на місце своєї дитини, і тоді ви краще зрозумієте, як її виховувати.

Кілька порад для формування у дітей адекватної самооцінки

  1. Не оберігайте дитину від повсякденних справ, не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від зробленого.
  2. Не перехвалюйте дитини, але і не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.
  3. Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером в усіх починаннях, але також покажіть, що інші можуть бути краще за неї.
  4. Не забувайте заохочувати інших у присутності дитини, підкресліть досягнення іншого і покажіть, що ваша дитина також може це зробити.
  5. Показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте уголос свої можливості й результати справи.
  6. Не порівнюйте дитини з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою.

Принципи спілкування з агресивними дітьми

  1. Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу – неефективні способи подолання агресивності. Тільки зрозумівши причини агресивності і знявши їх, ви можете сподіватися, що це буде знижено.
  2. Дайте можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об’єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність у даний момент знизилася.
  3. Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву.
  4. Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна й важлива для вас.